ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИКИ УЗАЛЕЖНЕНЬ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Питання куріння, алкоголізму серед учнів уже багато років є актуальними проблемами для України. Останнім часом означилися невтішні тенденції узалежнень підлітків. Проблему загострює кримінальна ситуація, ризик зараження різними інфекціями, зокрема, СНІДом. Подібний спосіб життя може також стимулювати й суїцидальні тенденції. Очевидно, що домогтися якихось помітних результатів у боротьбі проти узалежнень неможливо без організації адекватної профілактичної роботи.
У ході роботи в цьому напрямку основний акцент повинен ставитися на первинну профілактику. Асаме: на підтримку й розвиток умов збереження фізичного, особистісного й соціального здоров'я; на зменшення несприятливого впливу на нього факторів соціальної й природної сфери.
Первинна профілактика є масовою й найефективнішою, її заходи мають на меті притлумити або перешкодити шкідливим, чинникам впливати на дитину. Також до первинної профілактики належить підтримання організму учня, підвищення його стійкості.
• фокусування на оточенні й оцінка свого настрою на підставі настрою інших;
• нездатність ідентифікувати або висловити свої почуття;
• нездатність попросити про допомогу;
• екстремальне мислення
Невід'ємна умова розвитку початкової стадії узалежнення — відповідний гурт людей, який може формуватися навіть навколо одного узалежненого. Єдиний спосіб запобігти дальшому розвитку захворювання — своєчасно виявити і розділити таку групу. . На першому етапі зупинити захворювання найлегше
Статистичні дані говорять про те, що якщо людину у віці від 10 до 21 року утримати від куріння, спиртного або наркотиків, то ймовірність того, що вона згодом опиниться серед узалежнених, майже дорівнює нулю.
Щоб уникнути узалежнень потрібно:
1.Розвинути соціальну й особистісну компетентність.
2.Виробити навички самозахисту.
3.Попередити виникнення проблем.
Вирішення першого комплексного завдання передбачає розв'язання кількох дрібніших: навчити ефективно спілкуватися, критично мислити, відповідально приймати рішення, виробляти адекватну самооцінки.
Друге завдання реалізується через навчання вміння постояти за себе, уникати
невиправданого ризику, робити правильний, здоровий вибір.
Третє завдання вирішується формуванням навичок регуляції емоцій, запобігання стресів, розплутування конфліктів, опору тиску ззовні.
Критерії, які вказують на схильність до узалежнень
1.Вербальна й фізична агресія..
2. Висока конфліктність у спілкуванні.
3.Замкненість, потайність, самодостатність, високий самоконтроль і самообмеження відповідно до загальноприйнятих моральних норм.
4.Надмірний егоїзм, прагнення до домінування й ігнорування інтересів інших або надмірний альтруїзм, конформізм, орієнтація на сильну особистість.
5.Неприйняття в оточенні, образа, тривожність, ізоляція.
6.Успіхи не відповідають здібностям.
7.Надмірна ідеалізація або знецінювання оточення.
8.Різкі зміни в поведінці, імпульсивність, схильність до ризику, емоційні коливання,
9. Неадекватні реакції.
10.Занизький або зависокий інтелект, філософський склад мислення.
11.Несприятливе соціальне оточення (родина, ровесники), «рання дорослість».
12.Неадекватність самооцінки (явно занижена або явно завищена).
Навіть швидкого погляду на перелік факторів ризику досить, щоб зрозуміти, що почати вживати психоактивні речовини або виявити якісь інші девіації в поведінці може практично будь-яка дитина.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
Як попередити дитячу та підліткову узалежненість
Тільки довірчий контакт може сприяти тому, що надалі ваша дитина також звіриться вам. І тільки через повагу та підтримку ви зможете допомогти один одному вирішувати свої проблеми.
Щоб попередити девіантну поведінку і зловживання токсичними речовинами в дітей і підлітків, необхідно дотримуватися таких правил виховання:
1. Щодня поводьтеся так, аби максимально сприяти здоровому вибору вашої дитини.
2.Виховуйте в дитині незалежність. Навчіть її саму приймати рішення й відповідати за них..
3.Хваліть дитину: за добре виконану роботу, за спроби зробити щось важке,навіть за старання. Якщо критикуєте, то критикуйте вчинок, а не людину») («По-моєму, ти тут помилився», а не «Ну й дурень же ти»). Якщо ми більше хвалимо, ніж критикуємо, у дитини розвивається почуття впевненості в собі, і вона вчиться покладатися на себе й свої відчуття.
4. Будьте завжди готові обговорити з підлітком гострі для нього питання. Діти повинні знати, що завжди можуть звернутися до своїх батьків за надійною інформацією й допомогою.
5. Цікавтеся справами й захопленнями своєї дитини. Познайомтеся з її друзями й заохочуйте її до контактів з різними групами підлітків. Якщо одна із груп почне примушувати підлітка спробувати наркотики, він зможе піти в іншу, а не залишиться самотнім.
Коли батьки довідаються про те, що їхня дитина пробує курити, вживати алкоголь чи наркотики, вони часто панікують і реакція коливається від провини («Треба мені було раніше думати про дитину до злості («Він у мене отримає і з будинку не вийде»). Але ні пасивність, ні агресивність не допоможуть вашій дитині. Якщо вже так трапилося, що вона спробувала тютюн, алкоголь чи наркотики, варто пам'ятати дві речі:
• експерименти далеко не завжди розвивають залежність;
• можна використати свій батьківський вплив, аби експерименти не переросли у звичку.
За даними всеукраїнського опитування, 14% 15-річних підлітків викурюють 1—2 сигарети. Тобто кожна сьома дитина вирішила спробувати курити, переконалася, що це дійсно огидно, і більше не збирається продовжувати це заняття. Не всі це знають, але наркотики при першому вживанні, як правило, також викликають досить неприємну реакцію. І тут важливо, кому повірить підліток: собі, своєму організму або групі однолітків, які переконають його, що потрібно набратися «сили волі» і задавити природну реакцію організму в ім'я якогось «кайфу». Алкоголь часто викликає в підлітків блювоту, і вони соромляться цього рефлексу, замість того, аби захоплюватися мудрістю природи, що придумала такий простий автоматичний спосіб виведення отрути.
Дуже важливо поговорити з підлітком у той час коли він почав експериментувати й докладно розпитати його про ті відчуття, які він отримав. Одноліткам він може, прикидаючись, сказати, що все було класно, але якщо по-доброму розпитаєте його — він розповість щиру реакцію. І тоді спробуйте спрямувати його міркування так, він став довіряти не словам (чиї б вони не були, ваші або однолітків), а собі, своєму організму
Але така розмова буде плідною, тільки якщо дитина буде готова на відвертість із вами.
Результат буде нульовим, якщо:
• агресивно пред'являти їй докази її експериментів;
• погрожувати стеженням й Іншими покараннями; читати мораль (згадайте, як ви любили, коли так чинили ваші батьки);
• робити моторошні далекосяжні висновки (наприклад, кричати, що вона стане алкоголіком від пляшки пива).
Для того, аби спровокувати її на відверте спілкування, доцільно:
1.Пояснити, що її здоров'я й безпека для вас важливіші, ніж порушення заборон. Твердо пообіцяйте, що прийдете їй на допомогу за екстрених обставин .
2.Сказати, що, хоча вам не подобається така поведінка, ви поважаєте її право приймати рішення.
3.Запропонувати їй обговорити сформовану ситуацію, причини, які спонукали її на експеримент, і те, як вона уявляє собі даль ший розвиток подій.
Для багатьох підлітків такого експерименту буває досить, щоб виробити в собі стійке негативне ставлення до наркотиків на решту життя. Але цей експеримент зовсім не обов'язковий. Граблі відомі так давно, що цілком можна довірити наступати на них іншим.
ОЗНАКИ ЛИХА,
АБО ЯК ВИЯВИТИ ФАКТ ПІДЛІТКОВОЇ НАРКОМАНІЇ
(Анкету «Для тих, хто хоче убезпечити своїх дітей», розроблено Всесоюзним суспільством порятунку дітей і підлітків від алкоголізму й наркоманії)
Більшість батьків не хотіли б, щоб їхні діти почали вживати наркотик. Як убезпечити підростаюче покоління, своїх власних дітей ? Як звести ступінь ризику до мінімуму? Пропонована анкета містить низку запитань, відповіді на які допоможуть зорієнтуватися в проблемах взаємин з дітьми й визначити ступінь ризику раннього початку вживання наркотиків.
