РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Як  попередити  дитячу та  підліткову   узалежненість

Тільки довірчий контакт може сприяти тому, що надалі ваша дитина

також звірить­ся вам. І тільки через повагу та підтримку ви зможете допомогти один одному вирішувати свої проблеми.

Щоб попередити девіантну поведінку і зло­вживання токсичними речовинами в дітей і підлітків, необхідно дотримуватися таких правил виховання:

  1. Щодня поводьтеся так, аби максимально сприяти здоровому вибору вашої дитини.

  2.Виховуйте в дитині незалежність. Навчіть її саму приймати рішення й відповіда­ти за них..

   3.Хваліть дитину: за добре виконану роботу, за спроби зробити щось важке,навіть за старання. Якщо критикуєте, то критикуйте вчинок, а не людину») («По-моєму, ти тут поми­лився», а не «Ну й дурень же ти»). Якщо ми більше хвалимо, ніж критикуємо, у дитини розвивається почуття впевненості в собі, і вона вчиться покладатися на себе й свої від­чуття.

4. Будьте завжди готові обговорити з підлітком гострі для нього питання. Діти повинні знати, що завжди можуть звернутися до своїх батьків за надійною інформацією й допомо­гою.
5. Цікавтеся справами й захопленнями своєї дитини. Познайомтеся з її друзями й заохочуйте її до контактів з різними групами підлітків. Якщо одна із груп почне приму­шувати підлітка спробувати наркотики, він зможе піти в іншу, а не залишиться самот­нім.

Коли батьки довідаються про те, що їхня дитина пробує курити, вживати алкоголь чи наркотики, вони часто паніку­ють і реакція коливається від провини («Тре­ба мені було раніше думати про дитину до злості («Він у мене отримає і з будинку не вийде»). Але ні пасивність, ні агресивність не допоможуть вашій дитині. Якщо вже так трапилося, що вона спробувала тютюн, алкоголь чи  наркотики, варто пам'ятати дві речі:

• експерименти далеко не завжди розви­вають залежність;
• можна використати свій батьківський вплив, аби експерименти не переросли у звичку.

За даними всеукраїнського опитування, 14% 15-річних підлітків викурюють 1—2 си­гарети. Тобто кожна сьома дитина виріши­ла спробувати курити, переконалася, що це дійсно огидно, і більше не збирається про­довжувати це заняття. Не всі це знають, але наркотики при першому вживанні, як прави­ло, також викликають досить неприємну ре­акцію. І тут важливо, кому повірить підліток: собі, своєму організму або групі однолітків, які переконають його, що потрібно набрати­ся «сили волі» і задавити природну реакцію організму в ім'я якогось «кайфу». Алкоголь часто викликає в підлітків блювоту, і вони со­ромляться цього рефлексу, замість того, аби захоплюватися мудрістю природи, що при­думала такий простий автоматичний спосіб виведення отрути.

     Дуже важливо поговорити з підлітком у той час, коли він почав експериментувати й докладно розпитати його про ті відчуття, які він отримав. Одноліткам він може, при­кидаючись, сказати, що все було класно, але якщо по-доброму розпитаєте його — він розповість щиру реакцію. І тоді спробуй­те спрямувати його міркування так, щоб він став довіряти не словам (чиї б вони не були, ваші або однолітків), а собі, своєму організму

  Але така розмова буде плідною, тільки якщо дитина буде готова на відвертість із вами.

 Результат буде нульовим, якщо:

• агресивно пред'являти їй докази її екс­периментів;
• погрожувати стеженням й Іншими по­караннями; читати мораль (згадайте, як ви любили, коли так чинили ваші батьки);
• робити моторошні далекосяжні вис­новки (наприклад, кричати, що вона стане алкоголіком від пляшки пива).

Для того, аби спровокувати  її  на відверте спілкування, доцільно:

1. Пояснити, що її здоров'я й безпека для вас важливіші, ніж порушення заборон. Твер­до пообіцяйте, що прийдете їй на допомогу за екстрених обставин .
2. Сказати, що, хоча вам не подобається така поведінка, ви поважаєте її право прий­мати рішення.
3. Запропонувати їй обговорити сформовану ситуацію, причини, які спонукали її на експеримент, і те, як вона уявляє собі даль­ ший розвиток подій.

Для багатьох підлітків такого експерименту буває досить, щоб виробити в собі стійке негативне ставлення до наркотиків на ре­шту життя. Але цей експеримент зовсім не обов'язковий. Граблі відомі так давно, що цілком можна довірити наступати на них іншим.